Click here!Click here!

 

Содержание

Зміст

Contents

ЮНОСТЬ ИНВЕСТ

Киностудия Довженко

Награды

Кастинг

Пишите нам


 
 


БІБЛІОТЕКА

Смерть Льоні Бикова

Василь Ілляшенко

Я розповім ту версію смерті, яку знаю особисто. Бо взагалі то їх декілька. Офіційно Леонід Биков загинув у автомобільній катастрофі. Було зроблено офіційне досконале обстеження (міліцією і представниками студії), зроблено та написано висновки щодо причини катастрофи, затверджено, як єдино вірну версію – дорожню пригоду.

Рідні ж та близькі стверджують, що його було вбито недругами. Що на Україні були люди, зацікавлені у його смерті. Відразу ж скажу: якщо то люди, то вони взагалі не повинні бути зацікавленими у смерті іншої людини. А то вже, мабуть, й не люди, а щось інше.

У смерті ж Льоні Бикова взагалі ніхто не міг бути зацікавленим, настільки він був доброю і незлобливою людиною. Його дійсно любили всі й кожен.

Стверджують, що люди бачили якогось чоловіка, який йшов на таран Льоні. Він зачепив його машину своєю машиною і штовхнув на каток, який стояв на узбіччі, і з яким Биков дійсно зіткнувся. А невідомий чоловік навіть не зупинився, і поїхав далі. В цій версії переконана сім’я Бикова.

Я ж знаю інше.

В той день (була неділя) машина Леоніда Бикова зіткнулася з дорожнім катком, що стояв на узбіччі, зіткнулася, як кажуть, “лоб в лоб”, в результаті чого він і загинув. Таку версію принесли мені додому редактор В.Чорний та завідуючий студійним гаражем В.Безе, що були послані студією дослідити аварію. Вони чесно обстежили все, обміряли та дослідили, і повідомили таке: Леонід Биков загинув не випадково, а внаслідок продуманого вчинку, який виношував, мабуть, давно, і при нагоді здійснив.

Так що – самогубство?

Студійні люди стверджують, що так воно і було. Підтвердженням цього є й те, що машина Бикова ніяк не могла зіткнутися з катком випадково, а тільки цілеспрямовано. Надто крутою була дуга, щоб машина сама могла зіткнутися з катком – у Льоні був інфаркт за кермом, від чого він і помер, а некерована машина... Це студійці довели кваліфіковано, з обчисленням дорожньої смуги, з врахуванням всіх правил руху.

Але якщо таки самогубство – то чому?

Загальновідомо, що в останні роки Леонід Биков був у певній творчий та людській розгубі. Щось у нього не лагодилось у сім’ї. Щось не виходило у творчості. Бо останні роки, після певних успіхів, Биков ставив перед собою тільки найвищі завдання. Мабуть, не все вдавалося здійснювати, і це можна зрозуміти. Його колеги та друзі бачили це. Йому намагалися допомогти, але чи завжди можна допомогти у мистецтві?

Отже, для певного розпачу, невдоволення, а може і для інтуїтивного згубного рішення у нього були підстави. Хоч, знаючи життєрадісного Льоню Бикова, важко повірити, що він саме так вирішив поквитатися з життям.

Знаючи таке, треба було особливо уважно поставитись до вивчення подій на дорозі, особливо бездоганно провести експертизу. Та єдиної безперечної думки не вироблено. Ні суто технічної, ні морально-етичної. Скоріше, різні версії прийшли в зіткнення, внесли кування і заперечили одна одну. А відтак, правда втекла… І почалися домисли, спекуляція, брехня.

Та найголовнішим було не це. Вже другого дня, дізнавшись про можливе самогубство, політбюро ЦК і члени уряду зняли свої підписи під некрологом.

Що це означало? А те, що Леонід Биков був позбавлений урядової підтримки, що його сім’я теж не мала від уряду допомоги, що все звелося до студійної проблеми, а значить і відповідати за все мала тільки студія.

Таке не влаштовувало нікого. Ні сім’ю, ні студію, ні добру пам’ять про Льоню Бикова.

Директор кіностудії А.Путінцев, зібравший в себе всіх зацікавлених, повідомив про це:

– Або ж ми відстоїмо студійну версію про самогубство і будемо позбавлені всього, або погодимось з версією офіційних органів про дорожню катастрофу і позбудемось всіх клопотів щодо того, хто довів Л.Бикова до катастрофи, хто буде відповідати за все, хто буде допомагати його сім’ї, хто відповість громадському загалу.

Після довгої дискусії було вирішено погодитись з офіційною версією. На підставі не зовсім переконливих студійних висновків, на підставі тих наслідків, які витікають з самогубства, на підставі турбот і відповідальності всіх за долю всього, що було пов’язане з іменем Леоніда Бикова.

Якщо хтось по спливу терміну давності за власним сумлінням і докорами совісті задумає сказати правду, то таке не забороняється.

Що я й зробив.